Багато різних історій чую щодня. 
Люди приходять і розповідають про своє життя, про свої труднощі. Я слухаю. Я достатньо інтровертована, щоб слухати уважно і щоб надійно зберігати довірену мені інформацію. І достатньо спостережлива, щоб помічати прихований зміст розповідей. Достатньо емпатійна, щоб чути те, що відчуває людина навпроти (навіть якщо їй самій важко знаходитись з собою в контакті). Я переживала немало болю в своєму житті і тому вмію з повагою і обережністю поводитись з чужим болем.
Можливо, тому щодня мені довіряють свій досвід - зазвичай непростий...

Тому сьогодні я хочу написати, на мою думку, важливу річ. 
Зазвичай наша свідомість не здатна одразу охопити цілісну картину всього, що з нами відбувається. Але всьому є причина. 
Колись хтось мене спитав: "Для чого це все?" Я довго носила в собі це запитання (адже і в мені воно часто зароджувалось). І знайшла відповідь. Для ДОСВІДу і, як наслідок, для розвитку Душі або ж... деградації...

Поясню. Досвід необхідний для нашого розвитку. Тільки через досвід ми можемо осягнути тонкі грані причини-наслідку. Тільки через досвід ми пізнаємо себе істинних, свої можливості, свою силу і волю. Саме через досвід ми можемо усвідомити, що тільки нам вирішувати, чи будемо ми зламані непростими обставинами. А чи, навпаки, зможемо пройти їх, розкривши нові грані себе, тим самим пізнаючи себе. Через досвід ми можемо побачити усі свої сторони, прийняти себе різними. Тільки так можемо зрозуміти і відчути іншого. 
Досвід необхідний! Різний.

І тільки нам вирішувати: 
зламатись чи розкриватись, йти далі чи зупинятись, боротись чи приймати, руйнувати чи творити.... бо ми творці.

P.S. Одного разу після молитви я почула: "Залізо ламається!" Відтоді вчусь бути не залізною.

Юлія Дожджанюк. Енергоцілитель. Енергокаузолог. Оператор моделювання карми МИР КИЯНА. Тел. 0671784971.  https://www.facebook.com/poklyk